Аристотель

Аристотель навчався в Академії Платона двадцять років, виховував Олександра Великого, а потім заснував власну школу – Лікей. Його розум був найсистематичнішим в античному світі. Він фактично винайшов логіку, біологію, літературну критику, політологію та формальне дослідження етики – і його рамка для кожної з цих дисциплін визначала їх дві тисячі років.

Якщо Платон дивився вгору, до вічних Форм, Аристотель дивився на цей світ. Форми існують, але існують у речах, а не в окремому небі. Щоб зрозуміти дерево – вивчайте дерева. Щоб зрозуміти справедливість – вивчайте, як діють справедливі люди. Його метод емпіричний і терплячий: збирайте приклади, шукайте патерни, розрізняйте причини, визначайте сутності.

Його етика дає нам чесноту як середину між крайнощами: мужність – це середина між боягузтвом і безрозсудністю. Його політика називає людину «політичною твариною». Його чотири причини (матеріальна, формальна, дієва, цільова) дали середньовічним мислителям увесь словник пояснення. Читати Аристотеля – означає читати архітектуру, що лежить під усією західною думкою.