ПРОТОКОЛ · ДЕГРАДОРІУМ
Деградоріум
Великі книги писали для людей, які жили тисячі років тому. Переклади пишуть для тих, хто вже все прочитав. Тому звичайна людина відкриває Платона і закриває його на другій сторінці.
Тут тексти ті самі: кожне питання й кожен аргумент на своєму місці. Деякі тексти цілі. З довгих ми взяли розділи, з яких найкраще починати, і всередині них не викинули нічого. Тільки мова твоя, а все, чого ти можеш не знати, замінено на зрозуміле. Це ремейк. Оригінал лежить поруч, на відстані одного тапу.
Новинка – «Тру Деградоріум». Текст як прикол за мотивами: стрімер переказує, чат коментує, а від оригіналу лишається тільки скелет. Християнські тексти переказуємо інакше, по-доброму, як п’ятирічному. Так можна прочитати кожен текст тут.
СТАРТОВИЙ НАБІР
Вісім текстів від Платона до Канта. Кожен можна прочитати коротко, за кілька хвилин, а можна повністю, за 15–60 хвилин. Коротка версія переказує весь текст, і з будь-якої її картки можна пірнути в повний. Можна йти по порядку, від суду над Сократом, а можна почати з того, що чіпляє.
почни звідси
01 · Платон · «Апологія Сократа»
Винен, бо питав?
Афіни, 399 рік до нашої ери. Сімдесятирічного Сократа судять п’ятсот сусідів, і йому загрожує смерть. Він вирішує говорити тільки правду. Його промова в суді, ціла.
цілий текст
02 · Аристотель · «Нікомахова етика»
Навіщо все це?
Учень Платона питає: заради чого ми взагалі щось робимо? Усі відповідають «заради щастя». Аристотель крок за кроком з’ясовує, що воно таке. Перші розділи «Етики».
розділи 1–5 і 7 з книги I
03 · Епіктет · «Посібник»
Що від тебе залежить
Колишній раб із покаліченою ногою став найвідомішим учителем Римської імперії. Його кишенькова книжка про те, як не зламатися, коли від тебе майже нічого не залежить.
17 розділів із 53
04 · Августин · «Сповідь»
Чужі груші
Шістнадцятирічний Августин уночі краде з друзями груші, які йому зовсім не потрібні. Через багато років він питає Бога: навіщо? Початок «Сповіді» й уся історія з грушами.
початок книги I і розділи 4–10 книги II
05 · Тома Аквінський · «Сума теології»
Чи є Бог?
Найясніший розум Середньовіччя ставить питання, від якого не втечеш: чи існує Бог? Спершу він дає слово тим, хто каже «ні». Потім – п’ять шляхів. Ціле питання з «Суми».
цілий текст
06 · Рене Декарт · «Метафізичні роздуми»
А раптом це все фейк?
Француз сідає біля вогню і вирішує засумніватися в усьому, навіть у математиці. Перший із шести днів, з яких почалася сучасна філософія. Цілий.
цілий текст
07 · Блез Паскаль · «Думки»
Посидь сам із собою
Геній-математик записує думки: чому ми тікаємо від себе в розваги, чим людина велика, хоч вона лише очеретина, і чому варто поставити на Бога.
12 нотаток
08 · Іммануїл Кант · «Що таке Просвітництво?»
Наважся думати сам
1784 рік, берлінський журнал питає: що таке Просвітництво? Кант відповідає, що більшість людей усе життя лишаються дітьми, бо так зручніше. Есей цілий.
цілий текст
БІБЛІОТЕКА
77 текстів, і кожен у трьох версіях. Гортай полиці від Сократа до наших днів або обери тему.
ГРЕЦІЯ · 11
Від Гераклітових загадок до Епікура: Сократ перед судом, Платонові міфи й коні душі.
Геракліт · «Фрагменти»
Темний з Ефесу
Двадцять п’ять століть тому гордий грек писав загадками про вогонь, ріку, війну й душу. Книжка загубилася, лишилися короткі рядки. Тут шістдесят дев’ять, серед них усі найвідоміші.
Платон · «Євтифрон»
Шариш за святе?
Сократа щойно обвинуватили в безбожності. Біля суду він зустрічає Євтифрона, який подає на рідного батька й певен, що точно знає, що таке святе. Діалог цілий.
Платон · «Критон»
Тікай цієї ночі
Місяць після суду, світанок у в’язниці. Найстаріший друг приносить Сократові план утечі й гроші. Сократ хоче спершу подумати, чи це справедливо. Увесь діалог «Критон».
Платон · «Федон»
Чаша на заході сонця
Сократові лишився один день. Зранку з нього знімають кайдани, увечері приносять чашу з отрутою. Його друг Федон розповідає, як це було. Початок і кінець «Федона».
Платон · «Менон»
Ти це вже знаєш
Багатий красень Менон питає Сократа, чи можна навчити бути хорошим. Скоро він не може сказати, що таке чеснота. А потім його раб, хлопець без жодного уроку, розв’язує задачу про квадрат.
Платон · «Горгій»
Сильним усе можна?
Багатий молодий афінянин Каллікл каже вголос: закони вигадали слабкі, а сильний має право мати більше. Сократ розпитує його спокійно, крок за кроком. А наостанок – суд над голими душами.
Платон · «Бенкет»
Де моя половинка?
Вечірка в Агатона, Афіни. Гості по черзі хвалять Ероса, бога кохання. Комік Арістофан розповідає, як Зевс розрізав людей навпіл, а Сократ – чого його навчила мудра Діотима.
Платон · «Федр»
Кохання відрощує крила
Сократ бере назад свої слова про кохання. Душа – візник із двома крилатими кіньми, білим і темним, а побачена краса знову відрощує їй крила. Ціла друга промова «Федра».
Платон · «Держава»
Ти теж у печері
В’язні з дитинства бачать тільки тіні на стіні й вважають їх цілим світом. Одного витягають на сонце. А потім він мусить повернутися. Найвідоміша картина філософії, кожне речення.
Аристотель · «Нікомахова етика»
Хто твій справжній друг?
Друзі бувають через вигоду, через задоволення і справжні. Аристотель пояснює, чому довго тривають тільки треті і скільки таких узагалі можна мати. Головні розділи «Етики» про дружбу.
Епікур · «Лист до Менекея»
Щастя на хлібі й воді
Епікур пише молодому другові, як бути щасливим. Чому смерть для нас – ніщо і чому голодному хліб і вода смакують найкраще. Увесь лист, від «Радій!» до останнього рядка.
РИМ · 7
Римляни про смерть, час і спокій духу, а наостанок Плотін, який учив Рим бачити красу.
Лукрецій · «Про природу речей»
Смерть? Нас там не буде
Римський поет Лукрецій доводить, що боятися смерті нема чого. Потім слово бере сама Природа й сварить людину, яка плаче. Кінець третьої книги, кожен рядок.
Цицерон · «Лелій, або Про дружбу»
Дружба до фінішу
Рим, 129 рік до нашої ери. Помер Сципіон, і зяті питають його найкращого друга, старого Лелія, як він тримається. Лелій відповідає розмовою про справжню дружбу.
Цицерон · «Сон Сципіона»
Земля – лише цятка
Римському офіцерові сниться покійний дід-полководець. Він підіймає онука до зір і показує йому землю згори. Там онук дізнається, що чекає людину після смерті. Увесь «Сон Сципіона», без скорочень.
Сенека · «Листи до Луцилія»
Поверни себе собі
Старий римський багатій пише молодшому другові, як повернути собі свій час і не розчинитися в натовпі. Сім цілих листів, і кожен ніби тобі.
Сенека · «Про стислість життя»
Куди зливається твій час
Усі скаржаться, що життя закоротке. Сенека пише другові довгого листа: часу досить, просто ти роздаєш його всім, крім себе. Увесь трактат, без скорочень.
Марк Аврелій · «Наодинці з собою»
Не для чужих очей
Імператор Риму у військовому таборі пише нотатки самому собі: як не зненавидіти людей і що робити, коли часу лишилося мало. Друга книга, ціла.
Плотін · «Еннеади»
Краса кличе додому
Що робить гарні речі гарними? Найперший трактат Плотіна піднімається від гарних тіл аж до самої Краси й кличе читача додому. Трактат цілий, кожне речення на місці.
ХРИСТИЯНСЬКИЙ СВІТ · 13
Августин, Боецій, Бенедикт, Ансельм, Тома Аквінський і Тома Кемпійський: від останніх римлян до великих середньовічних книг.
Невідомий автор · «Послання до Діогнета»
Громадяни неба
Римська імперія, II століття. Знатний язичник питає, хто такі християни. Невідомий автор відповідає: вони для світу – те саме, що душа для тіла. Увесь лист.
Афанасій Великий · «Про втілення Слова»
Навіщо Богові тіло?
Александрія, IV століття. Освічені язичники сміються: Бог із тілом? Бог на хресті? Афанасій пише другові, навіщо Божий Син став людиною. Розділи 1–16 і розділ 54 з-під кінця книги.
Отці-пустельники · «Вислови отців-пустельників»
Скажи мені слово
Єгипет, IV століття. Тисячі християн ідуть у пустелю жити з Богом, і молоді просять старців: «Скажи мені слово». 61 коротка історія, від першої поради до останнього дня авви Мойсея.
Августин · «Сповідь»
Чому не зараз?
Мілан, 386 рік. Августин уже знає, де правда, але все відкладає: «ще трішки». Чужі історії навернення ведуть його в сад, де за стіною співає дитячий голос. Ціла книга.
Августин · «Сповідь»
Знаю, поки не питають
Що робив Бог до створення світу? Августин відповідає, що до часу не було ніякого «до». І ставить питання, яке здається легким: що таке час? П’ятнадцять розділів думки й молитви.
Боецій · «Розрада від філософії»
Гостя в камері смертника
Римського сенатора засудили на смерть, не вислухавши. До його в’язниці приходить Філософія і лікує його розмовою про Фортуну, багатство, владу й славу. Перші дві книги, кожне речення на місці.
Бенедикт Нурсійський · «Устав»
Дванадцять щаблів угору
Італія VI століття: Рим упав, на півострові війна. Бенедикт пише правила життя для монахів. Тут Пролог і серце «Уставу»: інструменти доброго життя, послух, мовчання і дванадцять щаблів смирення.
Ансельм Кентерберійський · «Прослогіон»
Доказ, що прийшов сам
Близько 1077 року чернець Ансельм молиться на самоті. Посеред молитви він знаходить короткий доказ, над яким філософи сперечаються майже тисячу років. Передмова і перші чотири розділи.
Бернар Клервоський · «Про любов до Бога»
Любити без міри
Кардинал питає монаха, чому і як любити Бога. Бернар відповідає: заради Самого Бога і без міри. І показує чотири ступені любові – від любові до себе до краплі води у вині.
Франциск з Ассізі · «Квіточки святого Франциска»
Брат Сонце, брат вовк
Багатий юнак з Ассізі роздав усе, і за ним пішли люди, а згодом навіть пташки й лютий вовк. Шість улюблених легенд про Франциска і пісня, яку він склав сам.
Тома Аквінський · «Сума теології»
Що зробить мене щасливим?
Тома Аквінський чесно перевіряє все, у чому люди шукають щастя: гроші, пошану, славу, владу, тіло, насолоду. А тоді каже, де воно. Питання 2 «Суми» й дві статті з третього.
Джуліан Норвічська · «Одкровення Божественної любові»
Усе буде добре
Англія, 1373 рік. Молода жінка при смерті бачить усе створене завбільшки з горішок і питає Бога, навіщо був гріх. Найдавніша з відомих нам книжок англійською мовою, яку написала жінка.
Тома Кемпійський · «Наслідування Христа»
Тиха наука
Чернець п’ятнадцятого століття радить юнакам, що прийшли в монастир, як іти за Христом. Перші десять розділів найчитанішої християнської книжки після Біблії.
ВІДРОДЖЕННЯ · 6
Людина сама обирає, ким стати. Правитель вирішує, яким здаватися. А хтось у вежі з книжками вчиться не боятися смерті.
Піко делла Мірандола · «Промова про гідність людини»
Зліпи себе сам
Двадцятитрирічний граф викликає на дебати вчених усієї Європи. Перше слово його промови – про тебе: Бог дав людині самій обирати, ким стати, від рослини до ангела.
Еразм Роттердамський · «Похвала глупоті»
Стендап богині Глупоти
Богиня Глупота виходить на сцену й хвалить саму себе: на ній, каже вона, тримаються життя й дружба. А тоді береться за мудрих, аж до самого Папи.
Нікколо Макіавеллі · «Державець»
Краще, щоб боялися?
Звільнений флорентійський урядовець пише правителям, як утримати владу: страх надійніший за любов, а слово тримай, поки вигідно. Чотири найхолодніші розділи «Державця».
Томас Мор · «Утопія»
Острів, якого нема
Мандрівник розповідає, як за столом кардинала сперечався про шибениці для злодіїв. А тоді – про острів, де працюють шість годин, а із золота роблять нічні горщики.
Мартін Лютер · «Про свободу християнина»
Вільний пан, слуга всіх
Віттенберг, 1520 рік. Мартін Лютер пише для простих людей коротку книжку про те, хто такий християнин: вільний пан над усім і слуга всіх. Цілий трактат.
Мішель де Монтень · «Проби»
Смерть і канібали
Французький дворянин зачиняється у вежі з книжками й думає вголос. Спершу вчиться не боятися смерті, потім чує про людоїдів із Бразилії й питає: хто тут справжній дикун?
НОВИЙ ЧАС · 11
Від Бекона й Декарта до Берка: як знати напевно, звідки береться влада і що ми винні тим, хто жив до нас.
Френсіс Бекон · «Новий Органон»
Хто сидить у твоїй голові?
1620 рік. Англійський лорд-канцлер складає карту всього, через що розумна голова бачить світ криво: чотири види «ідолів». Найвідоміші афоризми «Нового Органону» – усі тридцять один, без пропусків.
Рене Декарт · «Міркування про метод»
Ремонт власної голови
Найкраща школа Європи лишила йому самі сумніви. Тоді француз зачиняється взимку в теплій кімнаті й вирішує перебудувати власну голову з нуля. Звідси чотири правила і «я думаю, отже, я є».
Рене Декарт · «Метафізичні роздуми»
Я є. А хто я?
Учора Декарт засумнівався в усьому. Сьогодні він знаходить одну річ, якої не підробить жоден обманщик, а шматок воску показує йому, що свій розум він знає краще за будь-яке тіло. Другий із шести днів, цілий.
Томас Гоббс · «Левіафан»
Усі проти всіх
Англієць часів громадянської війни питає: якими були б люди без жодної влади над ними? Його відповідь – війна всіх проти всіх. Потім він шукає вихід. Два розділи, цілі.
Блез Паскаль · «Думки»
Слава і сміття всесвіту
Друга вибірка з нотаток Паскаля: людина між безмежно великим і безмежно малим, велич скинутого короля, три порядки величі й нічна молитва в Гетсиманському саду.
Брат Лаврентій · «Практика присутності Бога»
Бог серед каструль
Колишній солдат, кульгавий незграба, п’ятнадцять років куховарить у паризькому монастирі. І каже, що серед каструль має Бога так само спокійно, як на молитві. Розмови з ним і його листи.
Джон Локк · «Другий трактат про врядування»
Сам собі належиш
Англієць XVII століття питає: за яким правом хтось мною керує? І як щось стає моїм, якщо Бог дав землю всім? Два розділи, з яких виросли «природні права».
Ґотфрід Вільгельм Ляйбніц · «Монадологія»
Вихідний код світу
Найменші цеглинки всього, що є, – монади, і вікон у них немає. За дев’яносто пунктів Ляйбніц пояснює, з чого складений світ і чому він найкращий із можливих.
Девід Юм · «Дослідження про людське розуміння»
Бо так завжди було?
Шотландець питає просте: чому ми певні, що завтра буде як учора? І крок за кроком показує, що жоден аргумент цього не доводить. Найвідоміший розділ Юма, цілий.
Жан-Жак Руссо · «Про суспільний договір»
Чому я маю слухатися?
1762 рік. «Людина народжується вільною, а скрізь вона в кайданах». Як так сталося, Руссо не знає. Його питання інше: яка влада над людиною може бути законною? Уся перша книга.
Едмунд Берк · «Роздуми про революцію у Франції»
Свобода з родоводом
1790 рік. Європа аплодує Французькій революції, а ірландець із британського парламенту пише проти неї палкий лист. Спадок, упередження, королева, спілка поколінь – головні сторінки.
СУЧАСНИЙ СВІТ · 10
Свобода, ринок і більшість, обов’язок і віра, смерть Бога й університет: книжки, з яких виріс наш світ.
Джеймс Медісон · «Федераліст»
Люди – не ангели
Нью-Йорк, 1787 рік. Тридцятишестирічний Медісон пише в газету: чому влада народу роздирає сама себе і як дати людям владу, щоб вона не стала тиранією. Дві статті, цілі.
Адам Сміт · «Багатство народів»
Шпилька і серце
Десятеро бідняків роблять понад сорок вісім тисяч шпильок за день, а обід тобі дає м’ясник, що дбає про себе. Потім той самий шотландець пояснює, як ми відчуваємо чужий біль.
Іммануїл Кант · «Основи метафізики моралі»
А якби так робили всі?
Кант шукає те, що добре без жодного «але», і знаходить лише добру волю. Далі продавець, що не обманює дитину, і обіцянка, яку не стримаєш. Розділ цілий.
Алексіс де Токвіль · «Про демократію в Америці»
Тиранія без кайданів
Молодий француз дев’ять місяців їздить Америкою, єдиною великою демократією. Там він бачить нового тирана без кайданів і катів – більшість. А згодом малює деспотизм, лагідний, як опікун.
Джон Стюарт Мілль · «Про свободу»
Хто має право на бан?
Лондон, 1859 рік. Мілль питає: чи може все людство затулити рота одній людині? І крок за кроком доводить, що не може. Найвідоміший захист свободи слова.
Сьорен К’єркеґор · «Страх і трепет»
Хто зрозуміє Авраама?
Бог велить Авраамові принести в жертву єдиного сина. Один чоловік чотири рази уявляє ту дорогу на гору, а за ним звучить хвалебна промова Авраамові. Початок «Страху і трепету».
Фрідріх Ніцше · «Генеалогія моралі»
Хто вигадав «злого»?
Божевільний із ліхтарем шукає Бога на ринку серед білого дня. А потім Ніцше розпитує наші слова «добрий», «поганий» і «злий»: хто і навіщо їх придумав.
Ралф Волдо Емерсон · «Довіра до себе»
Сам собі зоря
Америка, 1841 рік. Колишній пастор Емерсон із кожної сторінки кричить читачеві: годі копіювати й чекати дозволу. Одне з найцитованіших есе Америки, майже ціле.
Джон Генрі Ньюмен · «Ідея університету»
Навіщо вчитися?
Дублін, 1852 рік. Ньюмен будує новий університет і відповідає на питання кожного студента: яка користь із навчання? І чесно каже, чого знання не дасть ніколи. Лекція ціла.
Вільям Джеймс · «Воля до віри»
Чекати – теж ставка
1896 рік. Професор із Гарварду захищає перед студентами право вірити на власний ризик там, де розум сам вибору не розв’яже, і найперше в питаннях релігії. Бо хто чекає доказів, теж робить ставку. Ціле есе.
БЛИЗЬКО ДО НАС · 7
Від Шопенгауера до Бонгеффера: читання, сміх і гра, увага, людина-маса і дорога благодать
Артур Шопенгауер · «Про читання і книги»
Дочитатися до тупості
Бурчливий німецький філософ пояснює, чому від постійного читання тупіють, а правда, знайдена самим, у сто разів цінніша за вичитану. Наостанок дістається модним новинкам і Гегелю.
Анрі Бергсон · «Сміх»
Людина на автопілоті
Чоловік спіткнувся – і вся вулиця регоче. Чому? Нобелівський лауреат розбирає жарт на деталі й знаходить усередині машину. Початок знаменитої книжки про сміх.
Гілберт Кіт Честертон · «Ортодоксія»
Від божевільні до казки
Лондон, 1908 рік. Честертона питають, у що він вірить. Він веде нас до божевільні, де розум ходить по колу, а потім у дитячу кімнату, де казки вчать дивуватися.
Йоган Гейзінга · «Homo ludens»
Не цілуй паровоз
Що таке гра і чому ми в ній губимося? Нідерландський історик починає з цуценят, а закінчує Платоном. Найвідоміше визначення гри, з першого розділу «Homo ludens».
Хосе Ортега-і-Гассет · «Бунт мас»
Героїв нема, тільки хор
Мадрид, 1930 рік. Потяги, кав’ярні й пляжі повні людей, і Ортега бачить у цьому головну подію століття. Хто така людина-маса і чому вона задоволена собою?
Дітріх Бонгеффер · «Наслідування»
Благодать, що коштує все
Німеччина, 1937 рік. Молодий лютеранський пастор гнівно каже своїй Церкві: благодать, яка нічого не коштує, – смертельний ворог Церкви. Дорога благодать кличе йти за Христом. Перший розділ, цілий.
Сімона Вейль · «Про шкільні заняття і любов до Бога»
Домашка, що вчить молитися
Марсель, 1942 рік. Сімона Вейль пише студентам: година над задачею, яку так і не розв’язав, не пропадає. Есе про домашку й про увагу, з якої зроблена молитва.
НАШІ · 3
Українські тексти від Сковороди до митрополита Шептицького: ті самі три версії, наша власна історія думки.
Григорій Сковорода · «Розмова, звана Алфавіт, або Буквар миру»
Праця, до якої народився
Слобожанщина, 1774 рік. П’ятеро друзів до вечора говорять про те, до якої праці людина народжена і чому без неї нема миру в душі. Головні сторінки й три байки.
Іван Франко · «Що таке поступ?»
Куди їде поступ?
Галичина, 1903 рік. Машини зробили світ у тисячу разів багатшим, а мільйони голодують. Франко розбирає дарвіністів, Маркса й «народну державу» і шукає, що ж кермує поступом.
Андрей Шептицький · «Не убий»
Голос крові твого брата
Львів, кінець 1942 року. Убивство стало буденним. Старий митрополит у візку пише своїм вірним лист проти вбивства в кожній його формі. Ціле послання.
ЦІЛІ КНИГИ · 1
Книги від першої сторінки до останньої, без жодного уривка.
Платон · «Держава»
Чесні – лузери?
Вечірка в порту, багатий дід, його син-цитатник і токсичний коуч, який кричить, що справедливість – для лузерів. Перша книга «Держави», ціла, без жодного викинутого кроку.