Авіценна (Ібн Сіна)

Авіценна – універсальний геній: вивчив Коран напам’ять у десять, опанував Аристотеля у вісімнадцять, служив придворним лікарем і візиром, і якось встиг написати «Книгу зцілення» (енциклопедію всієї відомої філософії та науки) і «Канон лікарської науки» (стандартний медичний підручник в ісламському світі та Європі впродовж шестисот років).

Його центральний філософський хід – розрізнення сутності та існування. Сутність єдинорога чітко визначена; чи існують єдинороги – це окреме питання. Існування – це щось додане до сутності, і лише в Богові вони збігаються, бо Бог – це той, чия сутність є існуванням.

Це розрізнення підхопить Тома Аквінський, і воно стане опорним стовпом середньовічної метафізики. Без Авіценни не було б схоластики. Через нього і його наступника Аверроеса ісламський світ зберіг і перетворив грецьку філософію, поки середньовічна Європа ще сиділа у своїй латинській шкаралупі.