Ідея · Ранній модерн · перший запис 1739
Причинність як звичка
Ми не сприймаємо причин. Ми сприймаємо послідовності й виробляємо звички.
Найзапаморочливіший висновок Юма: цемент Всесвіту виявляється звичкою в нас. Коли більярдна куля A б’є по кулі B і B рухається, ми сприймаємо послідовність – A, потім B, – а не якийсь «причиновий» зв’язок між ними. Причинність, за його аналізом, – це звичка очікування, породжена в нас повторюваним поєднанням. Кант казав, саме цей аргумент розбудив його з догматичного сну.